СЦЕНАРІЙ СВЯТА "ПРОЩАННЯ З БУКВАРЕМ"

СЦЕНАРІЙ СВЯТА "ПРОЩАННЯ З БУКВАРЕМ"

Зала святково прибрана повітряними кульками, малюнками казкових героїв, квітами, літерами. На стінах розвішені плакати «Спасибі,Букварику!»,

Учитель. Шановні друзі! Сьогодні ми прощає­мося з нашою найпершою книжкою — «Букварем». Ми дуже раді, що вже знаємо всі букви і вміємо читати. Буквар допоміг нам пізнати багато ціка­вого. Зараз ми спробуємо відтворити частинку того, чого навчилися у класі. Давайте послухаємо наших учнів.

Учень 1

В нашім класі — урочистий

День прощання з «Букварем».

Пригадай-но, як колись ти

Був маленьким школярем.

Учень 2

Ми усіх гостей вітаємо

І дуже вам радіємо,

Усі вже букви знаємо,

Книжки читати вміємо.

Учень З

Є книг багато: радісних, печальних,

Тонких, товстих, барвистих, наче жар,

Але одна — усім книжкам начальник,

І звуть її по-простому — «Буквар»!

Учень 4

Цю найпершу в школі книжку

Знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку

Прокладає нам буквар.

Учень 5

Буквар взяли ми в перший раз,

Коли зайшли у перший клас.

І як нам радісно сказати:

Тепер ми вміємо читати!

                                                                        
Учитель

Свято наше вже триває,

А Букварика немає.

Тож давайте погукаєм

Та зі святом привітаєм.

Учні  разом

 Букварику! Букварику!

У цей святковий час

Ми дуже тебе просимо:

Приходь, приходь до нас!

   (Заходить Буквар під мелодію пісні  «Чему учат в школе»)

Буквар

Я — Букварик, вам відомий,

Дуже гарний, малюнковий.

Залюбки всіх вчу читати.

Нема часу спочивати! 

Щиро зі всіма ділюся —

Не шкодую своїх знань,

Безліч хитрих і цікавих

Маю для малят завдань.

           

Учитель. А зараз, Букварику, сідай на по­чесне місце і подивися, чого навчились наші діти, як добре вони знають букви.

  За гарну працю на уроках учні отримували символ мудрості – сову

Сьогодні Тітонька сова завітала до нас в гості. 

Тітонька Сова

Приготуйтеся, малята,

Слухати мої загадки.

А коли хто не вгадає,

Хай лоб для щигля підставляє

(Учитель читає загадки. Діти називають букви та прикріплюють картки з літерами до магнітної дошки.)

Стали букви у рядок

Та й побігли в дитсадок.

Хто ж у них за ватажка?

Ну, звичайно, буква... (А.)

Я ось літера така:

Дуже схожа на жука.

Тільки-но жука згадаєш,

Вмить мене ти пригадаєш. (Ж.)

Що за літера така —

Гарно мовить, голос має,

Але слів не починає? (И.)

Буква ця — неначе свічка,

З ясним вогником вгорі.

Це не свічка, любі дітки,

А звичайна буква... (І.)

Буква ця чарівна.

Відгадайте, хто така.

Стовпчик, зверху крапок дві.

 Це звичайна буква... (ї.)

Он до хати перелаз,

Хоч обходь, хоч перелазь.

Він видніється ген-ген —

Перелаз, як буква... (Н.)

Буква ця, неначе бублик,

Мов обручка — хоч котись!

Здогадався^:— усміхнись,

Називай, не помились!.. (О.)

Гарні хлопці-молодці

Закопали два стовпці,

Третій їм допомагав —

Перекладину поклав. (П.)

Сіла Мишка на пеньочок,

З'їла бубличка шматочок.

І тоді від бубличка

Залишилась буквочка. (С.)

Молоточок! Молоточок!

Поможи забить гвіздочок!

Мною ви не заб'єте,

Я звичайна буква... (Т.)

На рогатку дуже схожа,

Голосиста і пригожа. (У.)

Три стовпці, внизу межа —

От і вийшла буква... (Ш)

А буква ця тому

Вважається останньою,

Що ти себе самого

Не ставиш в перший ряд. (Я.)

Буква ця усім відома,

Перед Я вона стоїть.

В ній — дві палички і коло —

 Здогадаєтесь умить. (Ю.)

Хто абетку з вас вивчав,

Різні букви зустрічав.

Кожна з них від А до Я

Промовля своє ім'я.

Лиш одна із них німа —

В неї голосу нема.

Здогадався, певно, всяк!

Звуть цю букву... (М'який знак.)     

Буквар

Бачу, букви вам відомі,

З ними добре ви знайомі.

Ви любили працювати,

Все робили залюбки.

Щоб нам всім не сумувати,

Будем, друзі, ми співати

                                (Пісня про алфавіт.)

Учитель. Молодці! Гарно ви співаєте.

 Буква­рику, а де ж твої друзі, герої казок? Ти запросив їх на свято?

Буквар. Так, але мої друзі не змогли приїхати і прислали вам телеграми. Тільки, на жаль, вони забули підписатися. Сподіваюся, ви відгадаєте, хто їх прислав.

Учитель. Давайте, діти, відгадаємо, хто при­слав нам святкові телеграми.

(Входить  «Почтальон Печкин» читає телеграми, Букварик ви­ставляє малюнки героїв казок на магнітну дошку.)

1.  Дорогі малята! Не змогла прийти на ваше свято, бо висиджую золоте яєчко. Зі святом вас! (Курочка Ряба.)

2.  Розумники і розумнички! Котився на свя­то і прокотився повз вас. Прийміть мої вітання! (Колобок.)

3.  Любі діти! Хотіла прийти до вас на свято, та загубила черевичок. Щасти вам у навчанні!(Попелюшка.)

4.  Зламалася ступа, тому святкуйте без мене. Ваша... (Баба Яга.)

5. „Я усіх звірят лікую, від халеп різних лікую.
Вилікую всіх за мить, все, що в звірів цих болить.
Я добрий лікар ... „ (Айболить)
6. „Гу-гу-гу! Як вас багато. А я Ведмідь-набрід. Пустіть і мене до хати." (Ведмідь з казки „Рукавичка")

А зараз ми побачимо чи знаєте ви самі казки. Увага на екран.
Учитель. Спасибі, Букварику, твоїм друзям за привітання. Продовжуємо наше свято.

А давай, Букварику, подивимось, чи уважні наші гості. Пограємо з ними у гру «Плескай у до­лоні — тупоти ніжками». Ми ставитимемо запи­тання: якщо хочете відповісти «так» — плескайте в долоні, «ні» — тупотіть ніжками.

— Сьогодні п'ятниця?

— Зараз зима?

— Місяць — червень?

— Зараз 2011 рік?

— Усі учні вашого класу добре вчаться?

— Столиця України — Київ?

— Ви послушні учні?

-      Завжди робите уроки?

-      Ви ніколи не б'єтеся?

-      Ви не любите ходити до школи?

Буквар. Які гості молодці! Добре вміють слу­хати. А читати ваші учні вміють?

Учитель. Звісно вміють!

Буквар. Зараз ми це перевіримо. Пограємо у гру під назвою «Ква».

У мене є знайомі жабенята.

Вони теж вчаться голосно читати.

І не дивно, що слова

Обов'язково містять «ква».

От і спробуйте відгадати,

Що читали жабенята.

(На дошці картки зі словами, в яких відсутні деякі літери.)

Учитель

1.  КВА _ (Квас). Цей «ква» влітку від спраги п'єте.

2.  КВА_ _ _ _(Квадрат.) Цей «ква» учень на дошці малює.

3._ _ _КВА (морква), КВА_ _ _ _ _(квасоля).

Ці «ква» на городі зростають і разом у борщ по­трапляють.

4._ _КВА _ (Буквар.) Цей «ква» вас читати навчить.

5.__КВА (Буква.) Цей звук означає і мовчить.

6.  КВА_ _ _ _ _(Квартира.) Родина велика у «ква» цьому живе.

7. _ КВА_ _ _ _(Акваріум.) А в цьому — рибка - красуня пливе.

Букварик. Молодці, діти! Бачу, що ви стара­лися, гарно вчилися.

Учитель. А тепер давайте відпочинемо та по­граємо у гру «Це все ми, це все ми: я і друзі всі мої».

Буквар. Добре, діти, з вами! Та мені вже час повертатися до інших діток, які ще не вмі­ють читати. А вас я хочу ознайомити з іншою книжкою, яка буде далі вчити грамоти — це Післябукварик.

(Під музику заходить Післябукварик.)

Післябукварик. Добрий день! Зі святом вас, друзі!

Буквар

Любий друже, прийми естафету, Веди школярів по дорогах планети. Хай відкриють їх розум і руки Незнані шляхи на планеті Науки.

 Після букварик

Я — книга непрочитана ,

Навчатиму ваш клас,

Я з вами говоритиму

І вислухаю вас.

Букварику, мій братику,

Розумна голова,

Твої веселі літери

Складуть мої слова.

А ти спочинь до вересня

Чи просто погуляй.

Букварику, мій братику,

Спасибі і прощай!

МЕЛОДІЯ «КВІТКА»
Букварик дарує дітям велику квітку – семи квітку кольоровими пелюстками
Букварик:
Квітку цю чарівну я вам подарую.
З нею в клас із класу впевнено крокуйте.
Кожен рік бажання щирі загадайте
І мерщій від квітки пелюстку відривайте!
І як торкнеться пелюстка землі,
Реальними стануть бажання оті!

Діти:                    
– Дякуємо!

Діти разом

Прощавай, Букварику,

Наш найперший друже,

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже.

                                                      Пісня   «Букварику»

Буквар

Дякую вам за добрі слова.

Йду, бо чекає мене дітвора.

Всіх я мушу навчити читати,

Щоб кожен розумним міг стати.

Післябукварик

Я  бажаю вам, діти, пройти зі мною останній шлях навчання грамоти.

Бажаю вам успіхів і натхнення.

Буду вашим гідним другом.

Учитель     

Ось і закінчилося наше свято.

Всім присутнім хочемо побажати

Щастя, здоров'я, статків і миру,

Здійснення мрій і веселого співу.

 Під веселу музику гості виходять з класу.